Кролевец Кролевец

Кролевец Кролевец проживает в городе Кролевец, Украина. Родной город - Кролевец. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании.

Кролевець — місто районного підпорядкування в Сумській області, центр району. Розташоване на річці Реть та її притоці річці Свидня, за 152 км від обласного центру. Населення - 26600 осіб. У літописі під 1160 роком згадано місто Зартий, яке було на місці нинішнього Кролевця. Під назвою Кролевець місто засноване у 1601 році переселенцями з Правобережної України, назване на честь короля (круль - по-польськи король). Швидкому зростанню міста сприяло розміщення його на перехресті двох торгових шляхів, що вели з Москви до Києва: одного - через Калугу, Стародуб, Новгород-Сіверський та другого - через Тулу, Орел, Глухів. За Деулінським перемир'ям 1618 року Кролевець відійшов до Польщі, його було подаровано польському магнату Вишлю. 1632 року значилося як повітове місто. 1644 року король Владислав IV надав місту магдебурзьке право. 1657 року кролевецькі козаки виступили проти гетьмана Івана Виговського. Наприкінці 1663 року Кролевець захопило об'єднане військо польського короля Яна Казимира та правобережного гетьмана Павла Тетері, але в лютому 1664 року місто вдбив московський воєвода Григорій Ромодановський (?—1682). Під час війни між правобережним гетьманом Петром Дорошенком і лівобережним гетьманом Іваном Брюховецьким Кролевець було спалено. Польща довго не хотіла відмовлятися від Кролевця й остаточно віддала його Росії лише 1686 року. Величезне значення для міста мав Хрестовоздвиженський ярмарок, на який приїздили купці з Росії, Польщі, Прусії, а самі кролевчани називали його «всесвітнім». Лише наприкінці XVIII сторіччя ярмарок поступово втратив своє значення, але ще й у першій чверті XIX століття посідав за масштабом четверте місце в Україні. У XIX сторіччі поблизу Кролевця були великі бурякові плантації цукрозаводчиків Миколи Артемовича Терещенка (1856—1911) та князів Долгоруких. Частину прибутків від них Терещенко витрачав на доброчинність, зокрема давав кошти на розвиток освіти та охорони здоров'я. Про славне минуле міста та розвинену торгівлю свідчить герб Кролевця, ухвалений у червні 1782 року: на синьому тлі вбраний воїном архангел Михаїл тримає у правій руці меч, а в лівій - терези, стоїть він на чорному змії, зав'язаному вузлом. З 1782 року Кролевець став повітовим центром, від 1796 по 1803 рік був заштатним містом, потім знову центром повіту, а згодом і районним центром. 1860 року в місті жило 7209 осіб, а 1913 року - 16500 осіб. У роки столипінської реформи чимало селян із Кролевеччини виїхали на Далекий Схід, в Приамур'я. У роки Великої Вітчизняної війни на Кролевеччині було створено партизанський загін, який у лютому 1942 року ввійшов до складу партизанського з'єднання Сидора Артемовича Ковпака (1887—1967). В місті знаходиться особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України - ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія". Зовні - це яблуневий кущ, орієнтовний вік якого - понад 200 років. Неперевершеною, ніде більше незнаною особливістю яблуні є її здатність до самостійного укорінення гілками, а значить - до продовження життя. Коли один з прирослих до землі стовбурів має відмерти, його віти стрімко нахиляються до землі і теж приростають. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура. Сьогодні на площі близько 1000 квадратних метрів лежать у різних напрямках 15 прирослих до землі стовбурів - її дітей чи онуків Вчені не спостерігають на цьому місці аномалій, але всі намагання посадити подібну яблуню в іншому місці не увінчуються успіхом.