Бетмен Бетменівна

Бетмен Бетменівна проживает в городе Гоща, Украина. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о высшем и среднем образовании, карьере, службе в армии.

Ти вважаєш себе всесвітом, я вважаю тебе загрозою для суспільства. Ти не обираєш, я ж в свою чергу голосую одразу за двох. Ти нагадуєш, або тенісний м’яч, який підстрибує з одного кута в інший, Або простого наївного довбойоба. Я не ставлю себе задачу з’ясувати це, адже це не змінить твої доторки до моєї шкіри. Коли ми поруч – ми режисери шекспірівських творів. Коли окремо – актори, які після прем’єри знімають маски в гримерці. Я впевнена, що ти віриш в мій образ, А я сумніваюсь в його існуванні. Тобі сниться, що щастя завжди буде за твоїми плечами. А я читаю в ранковій газеті, що твої судження хибні. Вони такі ж хибні, як і моє розв’язання задачки по логіці. Я не здаюсь так швидко - я перечитую параграф, і вирішую задачу правильно. Ти ж хочеш якнайшвидше скласти іспит. Дарма… Ти пролетиш зі стипендією так само, як я пролечу між нашими світами. Розуміючі абсурдність, ми продовжуємо додавати зайві інгредієнти в свою вечерю. Так само як заповнюємо свій, і так маленький, простір різноманітними підозрілими особистостями. Часом мені це нагадує дитячі ігри, коли дитина хоче стругати, але продовжує їсти шоколад, бо він солодкий. І батьки забороняють їсти перед обідом. Це як перший секс в кінотеатрах, під’їздах, потягах, пляжах, парках, Аби тільки батьки не здогадались, які самі ще не так давно займались тим самим. Коли зима почне розвіювати моє волосся в центрі всесвіту, Ти зрозумієш, що не в силах тримати мої завжди холодні руки. По твоїх щоках обов’язково потече тепла солона сльоза, яку я заберу її із собою. Я буду берегти її вічно в маленький скляній пробирочці. А коли мені буде погано, я буду плакати і ховати свої сльози в ній же. В цю мить ти завжди будеш мене згадувати, бо мої сльози будуть гріти твоє холодне серце

Ти вважаєш себе всесвітом, я вважаю тебе загрозою для суспільства., Ти не обираєш, я ж в свою чергу голосую одразу за двох., Ти нагадуєш, або тенісний м’яч, який підстрибує з одного кута в інший, , Або простого наївного довбойоба., Я не ставлю себе задачу з’ясувати це, адже це не змінить твої доторки до моєї шкіри., Коли ми поруч – ми режисери шекспірівських творів., Коли окремо – актори, які після прем’єри знімають маски в гримерці., Я впевнена, що ти віриш в мій образ, , А я сумніваюсь в його існуванні., Тобі сниться, що щастя завжди буде за твоїми плечами., А я читаю в ранковій газеті, що твої судження хибні., Вони такі ж хибні, як і моє розв’язання задачки по логіці., Я не здаюсь так швидко - я перечитую параграф, і вирішую задачу правильно., Ти ж хочеш якнайшвидше скласти іспит. Дарма…, Ти пролетиш зі стипендією так само, як я пролечу між нашими світами., Розуміючі абсурдність, ми продовжуємо додавати зайві інгредієнти в свою вечерю., Так само як заповнюємо свій, і так маленький, простір різноманітними підозрілими особистостями., Часом мені це нагадує дитячі ігри, коли дитина хоче стругати, але продовжує їсти шоколад, бо він солодкий., І батьки забороняють їсти перед обідом., Це як перший секс в кінотеатрах, під’їздах, потягах, пляжах, парках, , Аби тільки батьки не здогадались, які самі ще не так давно займались тим самим., Коли зима почне розвіювати моє волосся в центрі всесвіту, , Ти зрозумієш, що не в силах тримати мої завжди холодні руки., По твоїх щоках обов’язково потече тепла солона сльоза, яку я заберу її із собою., Я буду берегти її вічно в маленький скляній пробирочці., А коли мені буде погано, я буду плакати і ховати свої сльози в ній же., В цю мить ти завжди будеш мене згадувати, бо мої сльози будуть гріти твоє холодне серце